Укр Eng

Новини

07.02.2019

УВАГА!!! ЗМІНА САЙТУ ЗАКАРПАТСЬКОГО ЦЕНТРУ ТУРИЗМУ

 
 

Закарпатський центр туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту учнівської молоді змінив свою WEB–сторінку.

Нова WEB–сторінка нашого закладу: www.centour.uz.ua

04.02.2019

Обласна краєзнавча конференція Всеукраїнської акції учнівської молоді „Українська революція: 100 років надії і боротьби”

 
 

2 лютого 2019 року ЗЦТКЕСУМ м. Ужгород

04.02.2019

Обласноий огляд музеїв при навчальних закладах

 
 

Закарпатська область

Волонтерський рух

Робота волонтерської міжнародної еколого-археологічної експедиції „Замки Закарпаття” набула досить широкого резонансу. Є певні досягнення є і певні проблеми. Незаперечним лише можна вважати факт її надзвичайної виховної функції для учнівської молоді. Практично паралельно з основною експедиційною метою тут у невимушеній обстановці формується майбутній громадянин. Сприяє цьому сама ідея формування експедиції та її безперечно соціально важливі цілі і завдання, які разом з організаційними моментами стимулюють пізнавальну активність учнів та розвивають їх творчі здібності. Водночас діти мають можливість оздоровитись, налагодити між собою дружні зв’язки. Традиційно склалось так, що тут пліч о пліч і з ентузіазмом працюють представники різних вікових груп зі всієї України та закордоння. Експедиція з певними перервами працює з 1990 року, а з 2001 безперервно. Базовим або еталонним об’єктом роботи експедиції є Невицький замок. Таким чином, нами накопичений певний досвід, який ще потребує більш ретельного осмислення і мабуть подальшого розповсюдження.  

Загальна мета реалізації довгострокового проекту „ Замки Закарпаття”- реанімувати занедбані замки Закарпаття як туристсько-екскурсійні об’єкти.

Основні завдання експедиції:   Очистка пам’яток від сміття, чагарників та дерев, що руйнують замкові споруди, упорядкування їх охоронних зон. Досконале археологічне вивчення цих об’єктів і сприяння підготовці матеріалу для їх подальшої консервації та розробки концепції їх майбутнього (кожного окремо) аж до можливої музеєфікації у відповідності до історичних реалій у певних хронологічних зрізах (базовий об’єкт – Невицький замок)  Привернення уваги владних структур та міжнародних донорських фондів до аварійного стану замкових споруд Закарпаття з метою організації негайного вирішення найбільш болючих питань. Керуючись діючим законодавством, з допомогою небайдужої молоді захистити замки від некваліфікованих проектів пристосування під різноманітні заклади на кшталт турбаз, готелів, ресторанів і т. п., які погрожують знищити автентичність пам’яток.

Додаткові завданнями є: організація оздоровлення учнівської молоді Закарпатської області, популяризація історико-архітектурних пам’яток Закарпаття та України у цілому, виховання учнівської молоді ( патріотичне, трудове та ін.) та надання її додаткової освіти учням (історія, краєзнавство, археологія, правові аспекти охорони пам’яток історії та культури, основи туризму).  

Організатори експедиції (Зазначимо, що практично усі роботи проводились без цільового фінансування)

Ініціатором та основним організатором проекту є Закарпатський Центр туризму, краєзнавства, екскурсій та спорту учнівської молоді - позашкільний навчальний заклад системи Міністерства освіти  (Див. Пост. Каб. Мін. України від 6.05.2001 № 433), взяв на себе функції координатора виконання проекту.  Наукову частину роботи забезпечує Закарпатський краєзнавчий музей.

Роботи фінансували на кооперативній основі у різні часи наступні інституції: Управління освіти та науки Закарпатської ОДА , Управління в справах молоді та спорту Закарпатської ОДА, Закарпатський обком профспілки працівників освіти та науки, міжнародні донорські Фонди (Карпатський та Єврокліп).

Загальна кількість дітей що попрацювали в експедиції складає біля 4000 осіб.  Робочий день для усіх волонтерів експедиції складав не більше 5 годин  (згідно з існуючим трудовим законодавством) і поєднувався з екскурсійною, спортивною, оздоровчою програмами та активним відпочинком. Потреба проводити спеціальні заняття з учнівською молоддю виникала лише епізодично і завжди на замовлення самих слухаів за обраною ними тематикою.  Обов’язково проводилось лише ввідне заняття на якому надавалась загальна характеристика тієї чи іншої пам’ятки, доводились загальна мета проекту та поточні цілі і завдання. Це пояснюється тим, що сама форма організації роботи та побуту у різновіковому колективі стимулює індивідуальну допитливість учнів. Навчання проводилось практично постійно у невимушеній формі діалогу зі старшими або більш досвідченими членами колективу. Перед собою ми не ставили завдання профорієнтації учнівської молоді. Більш важливим ми вважали практичний зміст роботи та формування у дітей та молоді громадської позиції. Але нам довелось спостерігати деколи вражаючий позитивний ефект розвитку творчих здібностей учнів. Вони є постійними переможцями міського та обласного конкурсів Малої академії наук за спеціальністю археологія. Троє з них стало переможцями загальноукраїнського конкурсу. Біля двохсoт вихованців стали істориками за фахом.       

Що вдалось зробити?  Невицький замок.   Пам’ятку повністю обчищено від чагарників, дерев і сміття. Зібрано і складовано біля 250 куб. м. замкового каміння. Археологічно досліджено біля 10% території пам’ятки. Реконструйовано 2/3 зовнішнього замкового рову. З’ясовані культурні шари та будівельні горизонти пам’ятки. Накопичена унікальна колекція археологічного матеріалу (зберігається у фондах Закарпатського краєзнавчого музею). Матеріал значно доповнює наше уявлення про побут середньовічного феодального замку і в майбутньому слугуватиме безцінним джерелом для відтворення замкових інтер’єрів.      

Очистка замку призвела до значного  збільшення туристичного потоку через пам’ятку. Вона складає на сьогодення біля 75 тис. відвідувачів за сезон, у перший польовий сезон (1990 р.) їх кількість ледь сягала 5 тис. чоловік.

Загальна вартість виконаних робіт складає більш 1 млн. грн.. (за нормативними документами про археологічні розкопки). Сумарна вартість затрат на утримання експедиції за весь час її роботи склала лише половину цієї суми.

Давайте спробуємо сфантазувати можливий економічний і виховний ефект у масштабах держави? Адже пам’яток подібних до Невицького замку в Україні сотні.  Виникає питання чи дійсно держава немає коштів на утримання пам’яток замкової архітектури і небезпечна приватизація об’єктів неминуча? Ми не перший рік указуємо відповідальним міністерствам та відомствам на величезний пласт організаційних і фінансових резервів. Пропозиції ігноруються не дивлячись на потужний виховний момент при подібної організації робіт.

Хустський та Середнянський замки. Проведено разову очистку пам’яток та збір підйомного матеріалу.

Проблеми ( або, що поки не вдалось вирішити)

Відсутність часткового цільового фінансування ставить під загрозу саме існування експедиції. Невицький замок, як пам’ятка національного значення, є власністю держави, знаходиться під її охороною і саме вона повинна негайно допомогти вирішити це питання. Залучення коштів міжнародних донорських фондів також неможливе без наявності орендно-охоронних зобов’язань. До певного негативу відносимо ліквідацію при Закарпатської ОДА самостійного управління з питань охорони культурної спадщини.

Чи варто піднімати питання організації волонтерського руху як туристичного продукту у пропонованому напрямку ?

Світовий досвід вказує, що при певній організації не тільки  історико-архітектурні та археологічні  пам’ятки, але і самі  науково-дослідні експедиції (у першу чергу археологічні), масштабні громадські акції з санітарно – екологічної очистки та проведення консерваційних і реставраційних робіт цікавих об’єктів минулого можуть слугувати своєрідним туристичним продуктом. Зрозуміло, що у даних випадках волонтери можуть виконувати лише допоміжні функції у роботах, які не потребують досвіду та фахової підготовки.

Вартість подібного туристичного продукту максимально дешева,  що надає певну привабливість як внутрішньому, так і міжнародному туристу. Споживач туристичного продукту, у даному випадку досить специфічний. В основному це інтелектуально та естетично розвинута молодь, яка фізично загартована і здатна прийняти екстремальні умови.          

Безумовним та все більш дієвим стимулятором розвитку пропонованого напрямку є  розуміння у цивілізованому суспільстві загальних історичних коренів та загального майбутнього і важливості всіх пам’яток історії та культури як елементу загальнолюдських цінностей. Розвиваючи цей напрямок, є можливість уникнути деколи зайвої політизації в різних рухах - зелених, антиглобалістів та ін., а також  частково спрямувати молоду позитивну енергію небайдужих сил в конструктивне русло.  

Що отримує держава від організації подібного руху ?

Організація пропонованого напрямку на державному рівні здатна принести країні значну користь. Так ми отримуємо слідуючи можливості:

1. Силами волонтерського руху шляхом санітарно-екологічної очистки реанімувати безліч занедбаних історико-архітектурних пам’яток України, як туристсько-екскурсійних об’єктів. Це одночасно буде сприяти популяризації цих пам’яток і робити туристичний простір держави більш привабливим для розвитку міжнародного туризму.

2. Залучення волонтерських загонів в якості малокваліфікованих робітників та підсобників на етапі вивчення, консервації, реставрації призводить до значного зниження вартості вказаних робіт і, як наслідок, до більшого обсягу виконання.

3. Популяризація подібного напрямку роботи на міжнародному рівні дозволить привабити у країну певного специфічного туриста.

4. Прийняття програми або положення на державному рівні дозволить зробити бюджетне оздоровлення  учнівської молоді нашої країни значно дешевшим і  більш змістовним, адже робота волонтерських загонів несе в собі для молоді колосальний пізнавальний ефект, елементи трудового, патріотичного виховання, учні також одночасно отримують початкові туристські навики.

Складнощі при організації подібних таборів та експедицій.

За нашим глибоким переконанням для розробки програми на державному рівні повинні бути залучені представники цілого ряду міністерств, комітетів, відомств та установ.

Це мотивовано тим, що пам’ятки знаходяться під опікою Міністерства культури та туризму України і його сучасного підрозділу - Державної служби охорони культурної спадщини.  Саме вони і видають відповідні „Дозволи” на проведення робіт.

Для роботи на пам’ятках археології дозволи видається особисто представникам відповідних наукових закладів (без права передачі) за представленням Інституту Археології НАН України (“Відкритий лист” – документ який підтверджує відповідну наукову і польову кваліфікацію).

Міністерство освіти і науки проводить різноманітні всеукраїнські краєзнавчі експедиції учнівської молоді, а також разом з Міністерством у справах молоді та спорту пов’язані з організацією оздоровлення  учнівської молоді України.

Державний комітет праці України регулює трудові відносини та нормативними документами забезпечує безпеку та охорону праці.

Незаперечним, є факт надзвичайно загрозливого стану багатьох історико-архітектурних пам’яток України, але окремі люди їх відвідують, що становить загрозу для їх здоров’я та життя. Ця справа, як і справа впорядкування небезпечних об’єктів  знаходиться під контролем Міністерства надзвичайних ситуацій.

Очистка територій пам’яток від дерев що руйнують замкові споруди так, чи інакше пов’язана з колом питань що належать до компетенції Міністерства екології та природних ресурсів. Розташування польових таборів неможливе без розробки відповідних норм санітарно - епідеміологічного захисту Державною санітарно - епідеміологічною службою.    

Розвиток цього напрямку можливий лише за чіткими договірними  умовами між ліцензованими туристичними фірмами та спеціалізованими науково-дослідницькими організаціями. Базовими на першому етапі можуть бути легко контрольовані державні центри туризму учнівської молоді, що мають загальноукраїнську мережу. Центри є виконавцями проведення загальноукраїнських рухів та експедицій учнівської молоді, які проводяться під егідою МОН і мають відповідні кадри і величезний досвід організації польових акцій серед учнівської молоді. Але, на жаль, їх матеріально-технічне забезпечення досить слабке.

Одна із найбільш болючих проблем - відсутність чітких сучасних рекомендацій санітарно-епідеміологічного захисту для польових умов в турпоходах та експедиціях, які б могли закладатись в кошторисну вартість і перетворили санітарно-епідеміологічний нагляд із контрольно - заборонного органу в дієвого зацікавленого співучасника проведення польових акцій.

Дзембас О.В.,
міжнародної керівник еколого-археологічної волонтерської експедиції «Замки Закарпаття»,
методист Закарпатського центру  туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту учнівської молоді

             
нагору

 © розробка студії Вебрики. 2010